Ужгород · 2025

Прийнято та затверджено Загальними зборами Інституту

ПРЕАМБУЛА

Закарпатський інститут сучасної психології та психотерапії (далі — Інститут, ЗІСПП) є навчальним і професійним осередком, що здійснює підготовку психологів і психотерапевтів у напрямку гештальт-підходу та надає психотерапевтичні й психологічні послуги.

Цей Етичний кодекс (далі — Кодекс) визначає принципи, норми і стандарти поведінки для всіх членів спільноти Інституту: студентів, терапевтів-практиків, викладачів, супервізорів та адміністрації.

Кодекс розроблено на основі:

• Етичного кодексу Європейської асоціації гештальт-терапії (ЄАГТ);
• Законом України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» від 15.01.2025 № 4223-IX (набрав чинності 07.02.2026);
• Конституції України та загальних принципів міжнародної медичної і психологічної етики.

Дотримання цього Кодексу є обов’язком кожного члена спільноти ЗІСПП та умовою перебування у ній.

Поняття, що вживаються в цьому Кодексі, відповідають визначенням, закріпленим у статті 1 Закону № 4223-IX: «психічне здоров’я», «допомога у сфері психічного здоров’я», «фахівці у сфері психічного здоров’я», «охорона психічного здоров’я», «послуга у сфері психічного здоров’я».

РОЗДІЛ А. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ

Принципи цього розділу відповідають засадам охорони психічного здоров’я, закріпленим у статті 3 Закону № 4223-IX.

А.1. Людиноцентричність і повага до гідності

А.1.1. Кожен член спільноти ЗІСПП визнає і шанує невід’ємну гідність кожної людини незалежно від її статі, віку, сексуальної орієнтації, етнічного походження, релігійних переконань, соціального або фінансового становища, стану здоров’я чи будь-яких інших характеристик. Цей принцип відповідає засаді людиноцентричності, закріпленій у Законі № 4223-IX.

А.1.2. Відносини між терапевтом і клієнтом, між викладачем і студентом, між супервізором і супервізованим будуються на взаємній повазі, відкритості та турботі про благополуччя іншої сторони.

А.2. Недискримінація та антистигматизація

А.2.1. Відповідно до принципу, закріпленого в Законі № 4223-IX, члени спільноти ЗІСПП зобов’язані не допускати дискримінації, запобігати стигматизації та поважати всіх людей незалежно від стану їхнього психічного здоров’я.

А.2.2. Будь-яка форма упередженості чи нерівного ставлення на підставі психічного стану, діагнозу або звернення по психологічну допомогу є порушенням цього Кодексу.

А.3. Наукова обґрунтованість

А.3.1. Відповідно до Закону № 4223-IX члени спільноти ЗІСПП застосовують лише ті форми, методи та засоби допомоги у сфері психічного здоров’я, що мають наукове підґрунтя, підтверджені даними досліджень і апробовані у практичній діяльності.

А.3.2. Застосування методів, що не мають доказової бази або суперечать принципам гештальт-підходу чи іншим визнаним психотерапевтичним напрямам, є неприпустимим.

А.4. Біопсихосоціальна модель і мультидисциплінарний підхід

А.4.1. Закон № 4223-IX закріплює застосування біопсихосоціальної моделі, що передбачає мультидисциплінарний та індивідуальний підходи до надання послуг у сфері психічного здоров’я. ЗІСПП підтримує і реалізує цей підхід у своїй навчальній і практичній діяльності.

А.5. Підтримка автономії та вільної інформованої згоди

А.5.1. Відповідно до Закону № 4223-IX члени спільноти ЗІСПП зобов’язані поважати правоздатність людини і її вільну інформовану згоду, підтримувати особу у прийнятті рішень щодо надання допомоги та не допускати примусу.

А.6. Відповідальність, чесність та підзвітність

А.6.1. Кожен член спільноти ЗІСПП несе особисту відповідальність за якість своєї практики, її відповідність фаховим стандартам та нормам цього Кодексу.

А.6.2. Члени спільноти ЗІСПП зобов’язані бути чесними у відносинах з клієнтами, студентами, колегами та громадськістю. Неприпустимим є введення в оману щодо кваліфікації, методів роботи або ефективності терапії.

А.6.3. Інститут підтримує культуру відкритого зворотного зв’язку, де помилки визнаються, аналізуються та виправляються.

РОЗДІЛ В. СТАНДАРТИ ПРАКТИКИ

В.1. Компетентність і сертифікація

В.1.1. Гештальт-терапевти та інші фахівці, пов’язані з Інститутом, практикують лише в межах своєї кваліфікації та компетентності.

В.1.2. Відповідно до Закону № 4223-IX фахівці у сфері психічного здоров’я підлягають сертифікації за окремими психотерапевтичними методами. Члени спільноти ЗІСПП зобов’язані своєчасно отримувати та оновлювати відповідні сертифікати і дотримуватися вимог державного реєстру фахівців у сфері психічного здоров’я.

В.1.3. Члени спільноти ЗІСПП постійно дбають про власний безперервний професійний розвиток відповідно до вимог Закону № 4223-IX: беруть участь у навчанні, супервізії, особистій терапії та науково-методичній роботі.

В.1.4. У разі виникнення ситуацій, що виходять за межі компетентності фахівця, він зобов’язаний направити клієнта до відповідного спеціаліста.

В.2. Особиста терапія та самодбання

В.2.1. Гештальт-терапевти ЗІСПП визнають необхідність особистої терапії як умову повноцінної терапевтичної практики та усвідомлення власних переносів і контрпереносів.

В.2.2. Члени спільноти ЗІСПП несуть відповідальність за власне психологічне благополуччя і зобов’язані утримуватися від терапевтичної практики у разі, якщо їхній власний стан негативно впливає на якість роботи.

В.3. Конфіденційність та захист персональних даних

В.3.1. Відповідно до статті 5 Закону № 4223-IX надавачі послуг у сфері психічного здоров’я зобов’язані забезпечувати конфіденційність інформації та захист персональних даних отримувачів послуг. Терапевт гарантує конфіденційність усіх відомостей, отриманих від клієнта в процесі терапевтичної роботи.

В.3.2. Конфіденційна інформація може бути розкрита лише у випадках, передбачених законодавством України: для запобігання тяжкій шкоді здоров’ю або життю клієнта чи третіх осіб; на підставі судового рішення або вимоги уповноваженого державного органу.

В.3.3. Клієнт повинен бути поінформований про межі конфіденційності на початку терапевтичного контракту.

В.3.4. Будь-яке обговорення випадків у навчальних, науково-методичних або супервізійних цілях здійснюється виключно в знеособленому вигляді, що унеможливлює ідентифікацію клієнта.

В.4. Інформована згода та контрактування

В.4.1. До початку терапевтичного процесу терапевт зобов’язаний надати клієнту вичерпну інформацію про природу та методи гештальт-терапії, умови роботи, питання конфіденційності, оплату та порядок припинення терапевтичних відносин.

В.4.2. Право клієнта на вільну інформовану згоду є невід’ємним відповідно до Закону № 4223-IX і не може бути обмежено за жодних обставин.

В.4.3. Терапевтичний контракт укладається за взаємною згодою, є прозорим і поновлюється у разі суттєвих змін у терапевтичному процесі.

В.4.4. Студенти ЗІСПП перед початком навчання отримують повну інформацію про вимоги програми, у тому числі про обов’язкові особисту терапію та супервізію.

В.5. Межі терапевтичних стосунків

В.5.1. Терапевт зобов’язаний зберігати чіткі та доречні межі у терапевтичних стосунках з клієнтом.

В.5.2. Сексуальні стосунки між терапевтом і клієнтом є категорично неприпустимими і розцінюються як тяжке порушення цього Кодексу незалежно від будь-яких обставин.

В.5.3. Терапевт зобов’язаний уникати подвійних стосунків, які можуть завдати шкоди клієнтові або підривати терапевтичний процес. У разі виникнення рольових перетинів терапевт виносить це питання на супервізію.

В.5.4. Фінансові відносини між терапевтом та клієнтом обмежуються оплатою терапевтичних послуг; будь-яка інша форма фінансової взаємодії є неприйнятною.

В.6. Стосунки з колишніми клієнтами

В.6.1. Відповідальність терапевта за характер стосунків із клієнтом не припиняється після завершення терапії.

В.6.2. Сексуальні стосунки з колишніми клієнтами є неприпустимими. Будь-які особисті чи ділові відносини з колишнім клієнтом вимагають ретельного осмислення з позиції можливої шкоди та виносяться на супервізію.

В.7. Завершення терапії та направлення

В.7.1. Терапевт ініціює завершення терапевтичного процесу тоді, коли цілі терапії досягнуто, або якщо подальша робота не приносить клієнту користі.

В.7.2. Відповідно до принципу забезпечення рівного доступу до якісної допомоги, закріпленого Законом № 4223-IX, терапевт у разі необхідності скеровує клієнта до іншого фахівця (психіатра, медичного психолога, соціального працівника тощо), дотримуючись принципу безперервності допомоги.

В.7.3. Терапевт не перериває терапевтичний процес без належного завершення та без забезпечення клієнтові можливості бути направленим до іншого фахівця.

В.8. Супервізія

В.8.1. Супервізія є невід’ємним елементом якісної терапевтичної практики та обов’язковою вимогою для практикуючих гештальт-терапевтів ЗІСПП. Безперервний професійний розвиток через супервізію відповідає вимогам Закону № 4223-IX.

В.8.2. Супервізор несе відповідальність за якість навчального і підтримувального процесу, зберігає конфіденційність матеріалів супервізії та підтримує доречні професійні межі.

В.8.3. Стосунки між супервізором та супервізованим базуються на взаємній повазі, чесності та підтримці. Будь-яке зловживання владною позицією супервізора є неприйнятним.

В.8.4. Супервізор утримується від участі в офіційному оцінюванні студентів, яким надає супервізійну підтримку, аби уникнути конфлікту ролей.

В.9. Навчання та стосунки «викладач — студент»

В.9.1. Усі принципи, що регулюють стосунки терапевта і клієнта — компетентність, конфіденційність, межі стосунків, контрактування та безпека — рівною мірою застосовуються до освітнього середовища і регулюють взаємодію між викладачами та студентами.

В.9.2. Особиста гештальт-терапія студента в рамках навчальної програми повинна бути захищена від можливих рольових перетинів з боку тренера-викладача. Терапевт студента зобов’язаний утримуватися від участі в офіційному оцінюванні динаміки його професійного розвитку та фахової придатності.

В.9.3. Інститут здійснює моніторинг і підтримання належних особистісних, дидактичних, клінічних та наукових якостей своїх викладачів, забезпечує обов’язкову супервізію і підтримує їхній безперервний професійний ріст відповідно до вимог Закону № 4223-IX.

В.9.4. Сексуальні та романтичні стосунки між викладачами і студентами є категорично забороненими.

В.9.5. Студентам ЗІСПП гарантується навчальне середовище, вільне від дискримінації, тиску та будь-яких форм зловживання владою.

В.10. Дослідницька та публікаційна діяльність

В.10.1. Дослідницька діяльність членів спільноти ЗІСПП здійснюється з дотриманням принципів наукової чесності, поваги до учасників дослідження та захисту їхньої конфіденційності відповідно до Закону № 4223-IX та законодавства України про захист персональних даних.

В.10.2. Публікація та представлення результатів здійснюються без плагіату та фальсифікацій; автори належним чином посилаються на джерела.

В.11. Реклама та публічні заяви

В.11.1. Члени спільноти ЗІСПП подають достовірну і точну інформацію про свою кваліфікацію, методи роботи та очікуваний ефект терапії.

В.11.2. Будь-яка реклама послуг не повинна вводити в оману, використовувати вразливість людей або обіцяти гарантованих результатів.

В.11.3. Члени спільноти ЗІСПП зазначають у публічних матеріалах лише ті психотерапевтичні методи, щодо яких вони пройшли відповідну сертифікацію відповідно до вимог Закону № 4223-IX.

В.12. Правовий регламент

В.12.1. Кожен студент, терапевт, викладач або супервізор — член спільноти ЗІСПП, якого засуджено за кримінальний злочин або якому пред’явлено цивільний позов від клієнта, зобов’язаний негайно повідомити про це адміністрацію Інституту.

В.12.2. Члени спільноти ЗІСПП зобов’язані дотримуватися вимог Закону № 4223-IX та інших чинних нормативно-правових актів України у сфері психічного здоров’я, включаючи Порядок надання послуг у сфері психічного здоров’я з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, що набрав чинності 07.02.2026.

В.12.3. У ситуаціях, що потребують обов’язкового повідомлення органів влади (ризик для життя клієнта, підозра на насильство щодо дитини тощо), члени спільноти ЗІСПП діють відповідно до вимог законодавства України.

В.12.4. Якщо гештальт-терапевт або інший член спільноти стикається з колізією між вимогами цього Кодексу та чинним законодавством, або не може самостійно вирішити етичний конфлікт навіть після супервізії та інтервізії, він зобов’язаний звернутися до Етичного комітету ЗІСПП або відповідної професійної асоціації за консультацією.

РОЗДІЛ С. ПРОЦЕДУРА ПОДАЧІ СКАРГ І АПЕЛЯЦІЙ

С.1. Загальні засади

С.1.1. Ця процедура є засобом комунікації з метою висловлювання точок зору, дослідження, примирення і компенсації, в рамках якої всі сторони, що мають відношення до скарги, можуть отримати підтримку і бути почутими.

Процес включає три послідовні етапи:

• А. Неформальна зустріч заявника та члена спільноти, проти якого подано скаргу, за участю незалежного представника-фасилітатора.
• Б. Формалізоване звернення до Етичного комітету у складі трьох осіб, які не є членами правління або виконавчих органів Інституту.
• В. Формальна письмова скарга з описом змісту і предмету та з усіма можливими доказами і фактами.

С.1.2. Скарги подаються якомога швидше після події. Скарги щодо подій більш ніж семирічної давності зазвичай не розглядаються. Виняток становлять заплутані відносини залежності, зокрема сексуальне зловживання: у таких випадках строк давності становить до 10 років.

С.1.3. Особа, проти якої подається скарга, повинна бути членом спільноти ЗІСПП (студент, терапевт, викладач, супервізор). Питання членства в спільноті або виходу з неї не вирішуються особою, на яку подано скаргу, в період її розгляду.

С.1.4. Скарги, що стосуються правових, фінансових питань або питань статусу, не належать до компетенції Етичного комітету і спрямовуються у відповідні інстанції згідно з чинним законодавством України.

С.2. Порядок розгляду скарги

С.2.1. Отримана скарга передається до Етичного комітету невідкладно. Протягом 7 календарних днів Комітет повідомляє скаржника про отримання звернення та інформує особу, на адресу якої її подано, про факт скарги.

С.2.2. Протягом 14 днів Етичний комітет зв’язується зі скаржником, обговорює можливі варіанти і обирає зручну для нього процедуру. Першим кроком представник Комітету залучає скаржника до неформального діалогу з відповідачем з метою досягнення взаємно прийнятного вирішення ситуації.

С.2.3. Якщо неформальний діалог не відбувся або не призвів до вирішення конфлікту, представник Етичного комітету рекомендує двох медіаторів — за умови їх прийнятності для обох сторін. Медіатори не обов’язково є членами спільноти ЗІСПП.

С.2.4. Якщо медіацію відхилено або вона не вирішила конфлікту, заявник може подати письмову заяву на ім’я Голови Етичного комітету. Попередні представники усуваються від подальшого процесу. Особа, на яку подано скаргу, отримує письмове повідомлення.

С.2.5. Етичний комітет якомога швидше встановлює, чи містить заява підстави для формальної скарги, та повідомляє про це заявника. У разі відсутності підстав Голова може розглядати заяву на власний розсуд.

С.2.6. Якщо заяву прийнято до розгляду, відповідач отримує письмову копію скарги одночасно із повідомленням заявника. Відповідач зобов’язаний протягом 21 дня надіслати письмовий відзив на ім’я Голови, який передає його копію заявнику.

С.2.7. Голова Етичного комітету скликає комісію у складі трьох осіб, які не є членами правління Інституту. Заява розглядається протягом 21 робочого дня. У разі об’єктивних перешкод строк може бути продовжений ще на 21 робочий день за умови узгодження з обома сторонами.

С.2.8. Усі необхідні документи надаються Етичному комітету та обом сторонам не пізніше ніж протягом 20 робочих днів.

С.2.9. Етичний комітет поінформовує обидві сторони про результат розгляду — переважно шляхом очної зустрічі або в іншій прийнятній для всіх формі. Якщо особиста зустріч неможлива, обирається інша форма комунікації у зручний для всіх час.

С.2.10. Письмовий звіт готується протягом 10 календарних днів і надсилається Голові Етичного комітету, скаржнику та відповідачу.

С.3. Зміст рішення та санкції

С.3.1. Звіт Комітету містить інформацію про природу скарги, перебіг процедури та результат для обох сторін. Можливі висновки: конфлікт вирішено до взаємного задоволення сторін; скарга є необґрунтованою; скарга є обґрунтованою в певних аспектах.

С.3.2. Якщо скарга визнається обґрунтованою, у звіті зазначаються конкретні статті цього Кодексу, які було порушено. Комітет може пропонувати такі санкції:

• додаткова супервізія;
• перевірка практики відповідача;
• додаткове навчання;
• формальне попередження з вимогою припинити відповідну практику.

Виключення зі спільноти ЗІСПП може відбутися лише за особливо грубе порушення — зокрема, активне сексуальне зловживання клієнтом. Рекомендація про виключення подається на затвердження адміністрації Інституту.

С.3.3. Комісія встановлює строки виконання санкцій, здійснює контроль за їх реалізацією та інформує Етичний комітет.

С.3.4. Заявник та відповідач сповіщаються про рішення протягом 21 дня незалежно від того, чи визнана скарга обґрунтованою. Результати обґрунтованих скарг реєструються Етичним комітетом.

С.3.5. Якщо одна зі сторін замість конструктивного діалогу вдається до юридичного або емоційного тиску (образи, залякування, примус), справа передається на розгляд адміністрації Інституту, оскільки Етичний комітет може працювати лише з тими, хто зберігає здатність залишатися в конструктивному діалозі.

С.4. Процедура апеляції

С.4.1. Як скаржник, так і відповідач можуть подати апеляцію на рішення Етичного комітету не пізніше 15 робочих днів з дня його винесення.

С.4.2. Апелянт повинен навести чіткі та суттєві аргументи на підтвердження того, що:

• рішення Комітету не є застосовним до конкретної ситуації;
• проведені процедури розгляду скарги були упередженими.

С.4.3. Апеляція розглядається Апеляційною комісією у складі трьох членів (один із яких є координатором конкретного випадку) та одного незалежного експерта. Структура Апеляційної комісії обговорюється раз на три роки на Загальних зборах ЗІСПП.

С.4.4. Якщо Голова Апеляційної комісії приймає апеляцію, про це сповіщаються обидві сторони. Особиста присутність сторін можлива лише за запрошенням Комісії.

С.4.5. Апеляційна процедура завершується протягом 30 робочих днів. Рішення у письмовій формі направляється Голові Етичного комітету та Голові Апеляційної комісії, який зобов’язаний протягом 7 днів поінформувати апелянта.

С.4.6. Усі висновки та документи за процедурою апеляції зберігаються відповідно до вимог чинного законодавства України.

РОЗДІЛ D. СТРУКТУРА ЕТИЧНОГО КОМІТЕТУ

D.1. Склад та повноваження

D.1.1. Етичний комітет ЗІСПП складається з трьох осіб, які не є членами правління або виконавчого органу Інституту. Структура та персональний склад Комітету затверджуються раз на три роки на Загальних зборах ЗІСПП.

D.1.2. Скарги і звернення клієнтів, студентів та членів спільноти ЗІСПП розглядаються Етичним комітетом у порядку, встановленому Розділом С цього Кодексу.

D.1.3. Етичний комітет є відкритим для прийому скарг на викладачів ЗІСПП, які навчають студентів психотерапії. Скаржник може звернутися безпосередньо до Комітету і отримати рекомендації щодо подальших дій.

D.1.4. Якщо гештальт-терапевт або інший член спільноти не може самостійно вирішити етичний конфлікт навіть після супервізії та інтервізії, він звертається до Етичного комітету ЗІСПП або відповідної саморегулівної організації у сфері психічного здоров’я відповідно до Закону № 4223-IX.

РОЗДІЛ Е. НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ТА ПЕРЕГЛЯД

Е.1. Цей Кодекс набирає чинності з дати його затвердження Загальними зборами ЗІСПП і є обов’язковим для виконання всіма членами спільноти Інституту.

Е.2. Кодекс підлягає перегляду не рідше одного разу на три роки або позачергово — у разі суттєвих змін у законодавстві України у сфері психічного здоров’я, зокрема в підзаконних актах до Закону № 4223-IX, або у відповідних міжнародних стандартах ЄАГТ.

Е.3. Пропозиції щодо змін і доповнень до Кодексу може вносити будь-який член спільноти ЗІСПП; вони розглядаються Загальними зборами.

Затверджено:

Загальними зборами Закарпатського інституту сучасної психології та психотерапії.